"Звітність зі сталого розвитку"

 ВСТУП.

Суб’єкти господарювання у всіх країнах світу мають складати та подавати фінансову звітність зацікавленим користувачам. Складання та подання фінансової звітності в країнах Європейського Союзу регулюється Директивою  2013/34/EC Європарламенту і Ради з питань річної фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності та пов'язаних з нею звітів окремих видів компаній. Ця ж Директива внесла зміни до Директиви 2006/43/ЄС Європейського парламенту і Ради та скасувала  директиви Ради 78/660/ЄЕС і 83/349/.

Фінансові звіти мають розкривати,  переставляти інформацію про фінансовий стан суб’єкта господарювання, його прибутки та збитки, рух грошових коштів, зміни у складі власного капіталу, основні аспекти облікових політик, облікових оцінок та  застосовані методи бухгалтерського  обліку.   Разом з тим, суспільство, державні органи, банки, власники (засновники та /або акціонери), інвестори, кредитори потребують  додаткового розкриття інформації, яка не входить до складу фінансової звітності, так званої нефінансової інформації щодо  сталого розвитку. Активна  критика з боку користувачів нефінансової інформації спонукали Європейську комісію  приступити до розробки нового набору європейських стандартів з питань стійкості, після чого була впроваджена Директива Європейського Парламенту та Ради від 14 грудня 2022 року № 2022/2464/ЄС про корпоративну звітність зі сталого розвитку (вступила в дію 05 січня 2023 року). В Україні на законодавчому рівні схвалена Стратегія запровадження підприємствами звітності із сталого розвитку  (РКМУ від 18 жовтня 2024 р. № 1015-р). Таким чином, останні глобальні події в світі, в тому числі, обраний Україною напрям руху до ЄС, зростання вимог стейкхолдерів,  потребують удосконалення знань аудиторів в галузі складання звітності зі сталого розвитку та методик перевірки її перевірки.

ПРЕДМЕТ ТЕМИ. Методичні та організаційні засади складання звітності зі сталого розвитку суб’єктами господарювання та її перевірки аудиторами/ незалежними практикуючими фахівцями.

МЕТА. Комплексне обґрунтування методичних підходів та практичних рекомендацій щодо здійснення перевірок звітності зі сталого розвитку суб’єктів господарювання.

ЗАВДАННЯ. Відповідно до поставленої мети сформульовано завдання, які обумовили логічну структуру і послідовність їх вирішення: удосконалити знання аудиторів стосовно Директиви ЄС щодо звітності зі сталого розвитку, стандартів звітності зі сталого розвитку, приписів Європейського комітету наглядових органів за аудитом з організації перевірок звітності зі сталого розвитку,  з питань впровадження в аудиторську діяльність вимог Міжнародних стандартів управління якістю, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг РМСАНВ, Міжнародного стандарту із надання впевненості щодо сталого розвитку (ISSA) 5000.

 ОЧІКУВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ.

За результатами  навчання слухачі мають знати:

• Основи екологічних, соціальних принципів та принципів управління (ESG).
• Яка роль ESG у узгодженні корпоративних цілей із глобальними ініціативами сталого розвитку, включаючи Цілі сталого розвитку ООН (ЦСР).
• Основи подвійної суттєвості у звітності про сталий розвиток.
• Ключові аспекти Європейських стандартів звітності про сталий розвиток (ESRS), розроблених EFRAG.
• Концепцію Міжнародної ради зі стандартів сталого розвитку (ISSB) та її глобальне значення.
• Основи та методології для аудитів ESG (стандарти GRI, SASB, TCFD, ESRS та ISSB).
• Вимоги Директив Європейського Союзу та законодавства України щодо подання звітності зі сталого розвитку.
• Сутність дефініцій «звітність зі сталого розвитку», «нефінансова звітність», «стійкий (сталий) розвиток», «корпоративна звітність», класифікацію міжнародних стандартів щодо звітності зі сталого розвитку, основні етапи формування внутрішньофірмової політики суб’єкта господарювання  щодо складання звітності зі сталого розвитку.
• Порядок застосування Рекомендацій CEAOB з надання обмеженої впевненості щодо звітності про сталий розвиток, Міжнародних стандартів управління якістю, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг РМСАНВ, Міжнародного стандарту із надання впевненості щодо сталого розвитку (ISSA) 5000.
• Глобальні стандарти етичної поведінки та незалежності при складанні та підтвердженні звітності сталого розвитку.

За результатами навчання слухачі мають вміти:

• Оцінювати відповідності європейським (ESRS) і міжнародним (ISSB) стандартам сталого розвитку.
• Інтерпретувати та застосовувати нормативні актів і концептуальні основи які пов’язані із сталим розвитком.
• Застосовувати стратегічне планування та навички консультування:
• Виявляти можливостей для покращення ефективності ESG та усунення прогалин у звітності.
• Розробляти дієві рекомендацій для покращення практики сталого розвитку.
• Виконувати завдання з надання впевненості стосовно звітності  зі сталого розвитку. 
• Застосовувати методики  перевірки звітності зі сталого розвитку;   розробляти та застосовувати в аудиторській практиці процедури прийняття завдань з перевірки звітності зі сталого розвитку, оцінки бізнес – процесів та внутрішнього контрою   клієнта, визначення критеріїв оцінки звітності зі сталого розвитку, суттєвості  (принцип «подвійної» суттєвості).
• Застосовувати професійне судження та професійний скептицизм під час проведення перевірки та  формування  звіту аудитора/незалежного практикуючого фахівця щодо звітності зі сталого розвитку.
• Розробляти та удосконалювати змістове наповнення Внутрішньофірмових стандартів щодо методик перевірки звітності зі сталого розвитку.

ОБСЯГ ПРОГРАМИ становить  4 год, у тому числі 2 годин лекцій і 2 години практичних занять.

ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ.  Дана програма підготовлена під формат проведення очних занять в навчальній аудиторії, а також в онлайн-режимі із застосуванням платформи ZOOM.

ТРИВАЛІСТЬ ПРОГРАМИ становить  – 1 день, 4 год.;

МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ. Платформа ZOOM

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ. Конспект/презентація . Після закінчення заходу – доступ до відеозапису.

Під час проведення навчання для аудиторів за даною темою передбачено використання таких методів активізації навчального процесу:

1. Лекція-презентація.
2. Дискусія.
3. Розв’язання практичних ситуаційних завдань.